Мати величезну силу в собі — дуже класно, але зовнішній світ теж має багато способів підтримати
Наше життя зараз як ніколи сповнене труднощів. Але якимось чином ми все витримали — і продовжуємо триматися. Ось це «якимось чином» насправді пояснюється дуже просто — точками опори, які є в кожної з нас. Хороша новина: їх можна збільшувати та розвивати — і будь-яка катастрофа стане просто викликом, з яким ти обов’язково впораєшся. Як це зробити, нам розповідає запрошена експертка, психологиня-сексологиня Юлія Бокла.
Що таке точки опори?
Якщо дуже спрощено, точки опори — це все те, що допомагає нам не зламатися, коли життя вкотре перевіряє нас на стійкість. Це те, до чого ми повертаємося, коли нам погано, і те, що дає сили рухатися далі. Так чи інакше, точки опори є в усіх. Однак дехто з холодною головою розв’язує всі труднощі, а хтось одразу губиться і панікує. А все тому, що у всіх нас різна кількість та якість цих опор. Якщо твоя менталка тримається лише на вірі в краще, життя швиденько доведе тобі протилежне (і заодно доведе до відчаю). Але не поспішай засмучуватися, адже ситуацію можна виправити.
Внутрішня та зовнішня опора
@hannaschonberg
Іноді під час труднощів ми згадуємо, як упоралися із цим усім минулого разу, повторюємо успішний алгоритм і радісно живемо собі далі. Це — приклад внутрішньої точки опори. Загалом внутрішня опора — це наші маленькі суперсили, на яких тримається вся менталка: самооцінка та самоцінність, попередній досвід, емоційний інтелект та внутрішня стійкість.
Іноді ж нам не хочеться нічого вирішувати і ми йдемо за підтримкою до подруги. Або наважуємося піти до психолога. Чи просто забиваємо і йдемо на танці. Це наші зовнішні точки опори — ті частинки світу навколо, на які ми можемо покластися. Вони не завжди спрацьовують, але всі разом включені у наше життя і роблять його трошечки (або навіть набагато) кращим.
А тепер головний фокус — для щасливого життя нам потрібні і внутрішні, і зовнішні точки опори. Тобто ми не можемо кожного разу жалітися мамі / сестрі / хлопцю і покладатися на їхню внутрішню стійкість. І так само ніякий оптимізм не допоможе, якщо, крім нього, є тільки жахлива робота, ненависна рутина та постійне відчуття самотності. Щастя, як завжди, в балансі.
Як розвивати опори в собі та де їх шукати ззовні
@josefinevogt
Повернемося до хорошої новини — до того, що всі ці неймовірні точки опори можна розвивати і примножувати. Почнемо з внутрішньої опори — тобто внутрішніх сил, які нас підтримують. Розпочати варто із самопізнання — усвідомлення (і постійного нагадування) того, ким ми є, як ми себе бачимо і сприймаємо, що хочемо мати, а чого бажаємо позбутися. І вже до цього можна додавати такі варіанти:
- медитація;
- визначення внутрішніх установок (особливо тих, які нас обмежують);
- цілепокладання;
- розвиток емпатії та навичок емоційної регуляції;
- саморефлексія (особливо письмова) та самоприйняття;
- робота з внутрішнім критиком та багато чого іншого.
Усе це можна робити самостійно, за допомогою психологічних практик чи відповідної літератури, або ж зі спеціалістом. Незалежно від того, що ти обереш, обов’язково монітор свій стан і прислухайся до себе: щось може бути особливо дієвим, а щось (чи хтось) не заходити від слова «зовсім» — і це нормально.
@josefinevogt
Мати величезну силу в собі — дуже класно, але зовнішній світ теж має багато способів підтримати. І перший крок до цього — сформувати таку бульбашку навколо себе, де тобі буде безпечно і комфортно. Так, я про те, щоб нарешті позбутися всіх токсиків і постійно робити маленькі кроки до створення життя своєї мрії: згадати про те саме хобі та навіть почати ним займатися, підтримувати якісні стосунки з близькими та бути відкритою до нових знайомств. В ідеалі ще й займатися справою, яка надихає, мати професійну спільноту однодумців і шляхи самореалізації.
Але все це обов’язково буде — наразі ж важливо просто почати і не зупинятися, якщо щось не вийде (а так цілком може бути). Врешті-решт, пошук точок опори — це не готовий рецепт, а скоріше творчий експеримент. А ти — достатньо смілива, щоб на нього наважитися.