Підшкірний жир руки, який можна легко оцінити навіть простим і недорогим методом вимірювання, може стати показником якості кісток хребта.
Нове дослідження показало, що для людей, старших за 50 років, вимірювання жиру на руках може допомогти передбачити, хто з них схильний до вищого ризику перелому хребта.
Це дослідження є першим, яке виявило, що склад тіла на руках, зокрема кількість жиру, пов’язане з поганою якістю кісток і міцністю хребта, пише Health.
За словами старшої авторки дослідження Єви Кассі, докторки медицини, ендокринологині та професорки Національного і Каподистрійського університету Афін, результати можуть допомогти краще виявляти людей із високим ризиком і дати їм можливість контролювати кількість жиру на тілі.
Відео дня
«Це може означати, що підшкірний жир руки, який можна легко оцінити навіть простим і недорогим методом вимірювання шкірної складки, може стати корисним показником якості кісток хребта, який, можливо, передбачає ризик перелому хребців», — прокоментувала Кассі.
Пояснення зв’язку між жиром руки і міцністю хребта
Під час дослідження вчені обстежили 115 осіб — 14 чоловіків і 101 жінку без остеопорозу і з середнім віком 62 роки, щоб визначити їхній жировий прошарок і якість кісток хребта.
Дослідники виявили, що у людей з надлишковим жиром — незалежно від індексу маси тіла — якість кісток у хребті була нижчою. Це особливо стосувалося вісцерального жиру і жиру під шкірою на руках.
Зв’язок між жиром у руках і міцністю хребта шокував дослідників. «Дивно, але ми вперше виявили, що склад тіла в руках — зокрема, жирова маса рук — негативно пов’язаний з якістю кісток і міцністю хребців», — підкреслила Кассі.
«[Наше дослідження] показало, що підвищений вісцеральний жир і більш високе співвідношення андроїда до гіноїда [маючи форму тіла у вигляді яблука] також корелюють із поганою якістю кісток у хребті», — додала вона.
Вісцеральний жир, пояснила Кассі, є гормонально активнішим компонентом загального жиру в організмі. Він виробляє молекули, які викликають слабко виражене запалення, тому підвищений запальний статус, імовірно, чинить негативний вплив на якість кісток загалом. Інші дані також вказують на те, що молекули, які вивільняються в жирі та м’язах, можуть впливати на розвиток остеопорозу.